| Завод у каньйоні |
 |
 |
 |
| Статті | Подорожі |
| Written by Анна Зайцева |
 Серед літньої і весняної зелені його навіть не розгледиш. Хоча в масштабах каньйону ця споруда – зовсім не маленька. Швидше, навпаки. Гонорові німці вичитують про цей завод в інтернеті – і обов’язково вимагають завести їх на екскурсію сюди, місцями слави своїх земляків. А от самі кам’янчани навряд чи знають, що десь у Кам’янці стоїть давній пивоварний завод...Німці недарма вичитують про кам’янецький завод «Бровар». Адже його було засновано у 1872 році німецькою баронесою Евеліною Юній. Надалі, і аж до Першої світової війни, він належав її спадкоємцям. Цей пивоварний завод став першою спорудою в місті, де народжувалося живе пиво. Золотистий ячмінний солод перетворювався на свіже світле пиво... Темніший карамельний солод ставав темним пивом, яке так до смаку його цінителям... Пиво розливали у великі й малі діжки. А також якусь частину – у фірмові пляшки виробника, на яких зазначали власника заводу. Поряд з пивом, «Бровар» також спеціалізувався на виготовленні напою з бджолиного меду, який з’являвся внаслідок його бродіння. Впродовж свого існування будівля «Бровару», наче той трансформер, змінювала обриси і контури. Перші дві заводські будівлі з’явилися при народженні заводу. Триповерхові, цегляні, на кам’яних фундаментах, вони були строго прямокутні і мали пивниці. Вже у 1880 році постає наступна будівля – двоповерхова, де були склад і льох. Невдовзі, у 1888 році, знов будівництво. Цього разу – кам’яної напівпідвальної льодовні. А ще через два роки – виростає будинок для сушіння. Таким пивоварний завод вступив у ХХ століття. Але в ньому на «Бровар» знову чекали добудови. Вони не припинялися аж до 1978 року, коли була збудована остання нова виробнича споруда. Та й сам головний будинок вміщував тепер чимало відділів. Серед них – варильню, парову, сушильню, комору, солодовню, розливну, бродильню з підвалом, льодовик і склад... Сьогодні будівля пивоварного заводу «Бровар» тихенько сіріє у каньйоні Смотрича, на півдорозі між пороховими складами і Польською брамою. Мінімум декору, проста промислова архітектура – вони не роблять його привабливою пам’яткою. Трохи відновлений дах, цегляні димарі, старі прорізи вікон... Захований у зелені, завод став елементом каньйону. Найкраще його видно восени, крізь голе віття дерев. У осінній меланхолії стає зрозумілим, що «Бровар» така ж важлива частина нашої історії, як і залишки міоценових мушель в скелях над Смотричем.
|
| Last Updated ( Friday, 30 July 2010 13:03 ) |
HEADER
RSS